Солідарність з Україною:Ми допомогли все понад 500 особам. Центри Солідарності переповнені

Близько 350 осіб з України які вимушено виїхали через війну перебуває в центрах «Солідарність» у Спалі (Spsła) та Ярнолтовку (Jarnotołk). Переважна більшість із них – жінки з дітьми. Це набагато більше, ніж номінальне призначення цих закладів, але, як повідомляє Кароль Вагнер з компанії Doms, який керує центрами, у нас все добре. Ми вже допомогли понад 500 людям!
/ PCAS Mińsk Mazowiecki Солідарність з Україною:Ми допомогли все понад 500 особам. Центри Солідарності переповнені
/ PCAS Mińsk Mazowiecki
У центрах Савой (Savoy), Жбік (żbik) та Місь (Miś) у Спалі перебуває понад 220 осіб – 106 жінок, 101 дитина та 14 чоловіків.
У центрі Ziemowit в Ярнолтоку (Опавські гори) понад 115 осіб: приблизно 60 жінок, 43 дітей, 3 чоловіка і 4 собаки. Цифри мінливі, тому що багато людей після харчування, лікування та відпочинку відправляються в подальшу подорож до інших країн, своїх друзів, сімей чи місць призначення.
Коливання велике, але зараз можна говорити про постійну групу, яка не хоче нікуди переїжджати і хоче чекати в наших центрах можливості повернення в Україну
– каже Кароль Вагнер, менеджер компанії Doms, яка керує центрами відпочинку «Солідарність».
Зазвичай перебування тривало 2-3 дні, за цей час біженці після травматичної подорожі могли подбати про себе, вилікуватися, запастися найнеобхіднішим (часто були без багажу, буквально без нічого) і в дорогу.
 
Проте велика група залишиться з нами, хоча вони хочуть повернутися до своєї країни якомога швидше. Навіть у наметі, аби тільки почати відбудовувати свою країну
-каже Вагнер.

 

За його словами, протягом перших 2-3 днів перебування було видно певну відстань. Часто це було результатом не найкращого досвіду на польському ринку праці за кілька років, у зовсім іншій реальності. Сьогодні біженці дуже здивовані відкритістю, щедрістю та самовідданістю поляків, які особливо відчули українські жінки та їхні діти.
 
Вони не тільки почуваються з нами добре, але, що, у свою чергу, здивувало нас, вони чудово організуються. Вони самі прибирають, організовують вільний час для дітей, розписують обов’язки з роздачі подарунків, сортування речей, прибирання та роботи по дому. Склади переповнені. Ніхто з нас про це не просив, і це велика допомога для наших співробітників, які працюють практично безперервно з великою відданістю та співчуттям

-додав Кароль

Виникли природні лідери, які створили команди дівчат, які займалися розділенням одягу та взуття

У них є списки людей з потрібними розмірами, і щойно з’являються подарунки, конкретні розміри негайно надаються конкретним людям, які потребують,

— додала в свою чергу  Марта Кіереш, президент компанії Doms.

Найважливіше для матерів, будь-які заняття  для своїх дітей. Багато дітей молодшого віку – особливо ті, хто не стикався з картинами війни – вважають, що це канікули без батька. Але є й ті, хто бачив війну на власні очі, усвідомлює небезпеку і сумують за мирними часами, татом та Батьківщиною.

— Їм потрібно все, що відволікає їх від туги й страху, хоч на мить.

У Ярнолтувеку організовано кімнати з великими моніторами, надані Інститутом Спадщини Солідарності, які використовуватимуться для онлайн-уроків. Такі уроки мають початися миттєво.

У Спалі близько десятка людей розгрібали місцевість, листя та голки. Їх ніхто не просив, а тут жінки і діти з граблями та мішками. Це щось дивовижне!

-каже Вагнер.

Зараз найбільшою проблемою є готівка, щоб купити ліки в аптеках. Є багато хворих людей, які найчастіше  перебувають у центрах. Але бувають і випадки госпіталізації, швидка також частий «гість» у центрах.

– Медична допомога стає все краще організованою. У нас з цим немає великої проблеми, але після відвідування лікаря потрібно купувати ліки, а це часто 300 злотих. Це величезна проблема

Вагнер також наголошеє про велику відданість працівникам Domsu. Ніхто не йде на лікарняний, ніхто не відмовляється працювати.

– Але не лише співчуття та професійне обслуговування. Якщо треба підійти та обійняти, або поплакати, ніхто не тікає а навпаки підтримує та співчуває . Це дивовижно та чудово.

 

У цій непростій ситуації з’явилося і багато друзів, які допомагають. Вагнер перелічує три компанії: RAMB sp.z o.o., Nyski Cukier S.A та Luxpol sp.z o.o., які щодня надають глобальну допомогу.

Марта Кіресь також розповідає про інші компанії та організації, наприклад, Повітовий центр соціальної анімації в Томашуві Мазовецькому, який організував заходи для дітей у Спалі.


Oceń artykuł
Wczytuję ocenę...
Powinniśmy przyjąć imigrantów Łukaszenki?
Udostępnij:

 

POLECANE
Powinniśmy przyjąć imigrantów Łukaszenki?
Udostępnij:
Koronawirus
Vademecum Pracownika
Emerytury
Stażowe